,


Наш опрос
Как изменилась Ваша зарплата в гривнах за последние полгода?
Существенно выросла
Выросла, но не существенно
Не изменилась
Уменьшилась, но не существенно
Существенно уменьшилось
Меня сократили и теперь я ничего не получаю


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Музей гетьманства
  • 20 августа 2009 |
  • 21:08 |
  • bayard |
  • Просмотров: 510869
  • |
  • Комментарии: 10
  • |
0
З метою правдивого висвітлення державності в Україні, надання неупередженої оцінки її видатних діячів, розкриття діяльності специфічної форми правління – Гетьманщини та її адміністрації – 11 березня 1993 року розпорядженням Представника Президента України в м.Києві було створено Музей гетьманства.

Музей гетьманства – це державний культурно-освітній та науково-дослідний заклад історичного профілю, осередок пам’яток матеріальної та духовної культури пов’язаних з історією та традиціями козацько-гетьманської доби.

Розміщується Музей гетьманства у будинку-пам’ятці архітектури кінця ХVІІ - з надбудовами в ХІХ ст., відомому в Києві як “будинок гетьмана І.Мазепи”. Даний будинок було відреставровано за рахунок фінансування міської державної адміністрації, Благодійного Фонду І.Мазепи. Помітну роль у цьому процесі відіграли представники української діаспори, провідне місце серед яких посідає визначний український громадський діяч із США Маріян Коць.

Основними завданнями Музею є збереження, комплектування, вивчення і використання пам’яток історії та культури України козацько-гетьманської доби та висвітлення проблем державотворення в Україні.

І з часу свого заснування Музей активно працює над поставленими проблемами: проводяться численні історико-тематичні, художні виставки, науково-практичні конференції, дискусії, громадські і мистецькі заходи. Періодично відбуваються засідання дискусійного клубу “Гетьманська вітальня”. Постійно діють історико-меморіальні виставки “Гетьман Іван Мазепа”, „Пилип Орлик – Гетьман України в екзилі” і “Павло Скоропадський та Українська держава 1918 року”.

Фонди Музею налічують понад 6000 експонатів


Зал Івана Мазепи


Музей гетьманства
Гравюра

Музей гетьманства
Добірка речей з козацького побуту

Музей гетьманства
Мапа України Йогана Баптиста Гомона, створена в Німеччині в 1716 році

Музей гетьманства
Фотографії споруджених коштами гетьмана церков


Богдан Хмельницький


Основою залу гетьмана Богдана Хмельницького є триптих “Ми Богдан” художника Андрія Юхимця. Картина розповідає про Богдана на Січі, Богдана серед полковників і зустріч Хмельницького з духовенством у Києві.

Корогва Б.Хмельницького із його родинним гербом (подарунок музею від голови Кременчуцького осередку об’єднання „Спадкоємці Богдана Хмельницького” Василя Басаргіна) свідчить про те, що Б.Хмельницький походив з українського шляхетського роду, гербу Абданк (Сирокомля). Народився Богдан Хмельницький 27 грудня 1595 року. На історичну арену вийшов як високоосвічений і загартований в боях з турками й татарами сотник реєстрових козаків. Перші переможні битви під Жовтими Водами і Корсунем стали поштовхом до могутнього всенародного спалаху, який охопив всю Україну.

Визвольна війна українського народу 1648-1654рр. під проводом Богдана Хмельницького – переломний момент української історії. Під час війни владу Речі Посполитої в Україні було повалено і сформовано Українську Гетьманську державу.

[Насторожний клейнод з гербом Богдана Хмельницького зі Зборівської угоди] Великою і значною подією для нашого народу за часів гетьманства Б.Хмельницького була Зборівська угода. Ця подія представлена в експозиції титульною сторінкою реєстру 1649 року. Вона зроблена в яскравих кольорах і прикрашена гербом Б.Хмельницького. (Сучасне видання цієї книги знаходиться в бібліотеці музею). І багато відвідувачів з цікавістю шукають там своє прізвище.

Експозицію залу прикрашають картини відомого українського художника-графіка Олександра Данченка “Перед розправою”, “Українські переселенці на російському кордоні” (подаровані родиною митця).

Чудову композицію випустило видавництво „Марка України” - серію портретів гетьманів художника Юрія Логвина і „Гетьманські клейноди та особисті речі Богдана Хмельницького” відомого художника Василя Василенка. Поміж інших картин залу почесне місце займає серія портретів гетьманів України доби „Руїни”. Це портрети: Юрія Хмельницького, Івана Виговського, Івана Брюховецького, Павла Тетері, Петра Дорошенка, Дем’яна Многогрішного, Івана Самойловича ( у виконанні художника Сергія Луцака). Інформація про всіх гетьманів досить широко представлена в бібліотеці музею.

Музей гетьманства
Портрет. Гетьман Богдан Хмельницький. Полотно, олія. Поч. ХХ ст. Худ. О.Мордвінова.
Дар Гетьманівна Олени Скоропадської.

Музей гетьманства



Пилип Орлик


Познайомитися з діяльністю гетьмана в екзилі Пилипа Орлика відвідувачі можуть в одному з залів Музею.

Пилип Орлик нащадок литовсько-білоруського шляхетського роду гербу Новіна, син Степана Орлика (вбитого під Хотином 1673 р.) й Ірини з Малаховських.

Народився Пилип Орлик в с. Косуті Ошмянського повіту на Віленщині. Початкову освіту отримав в єзуїтській Віленській академії. Згодом сім’я переселилася на Україну і П.Орлик вступив до Києво–Могилянської колегії (закінчив 1694р.), з 1968 р. був кафедральним писарем київської митрополії. Одруження (1968 р.) з Ганною Герцик, дочкою полтавського полковника П.Герцика, відкрило Орлику шлях до старшинської кар’єри.

[Герб роду Орликів ] З 1700 р. Пилип Орлик працював в Генеральній Військовій Канцелярії, спочатку як старший військовий канцелярист (1702 р.), потім як реєнт, нарешті - генеральний писар, найближчий помічник гетьмана Івана Мазепи. Особливу діяльність Пилип Орлик виявив під час війни 1708-1709 років, зокрема допомагаючи гетьманові у спробах створити антимосковську коаліцію на Сході Європи. В експозиції залу подана схема адміністративно-військового управління Гетьманщини часів Івана Мазепи.

Разом з Іваном Мазепою Орлик подався на еміграцію. Після смерті Мазепи був обраний гетьманом за кордоном, у Бендерах 5 квітня 1710 р. Того ж дня було прийнято документ „Правовий уклад та конституції відносно прав і вольностей Війська Запорозького...” головним редактором якого був Пилип Орлик.

Музей гетьманства
Титульная сторінка Конституції Орлика


Основною метою політики П.Орлика було – визволення України з-під московської влади. Спираючись на Запорозьку Січ і союз зі Швецією, Пилип Орлик намагався висунути українську справу на міжнародний форум і організувати нову антимосковську коаліцію. Він уклав союзний договір з Кримом 23.11.1711 р., вів переговори з Туреччиною (яка привілеєм 1712 року визнала владу Орлика на Правобережжі і Запоріжжі), з донськими козаками (булавинцями) на Кубані, навіть з казанськими татарами та башкирами. Орлик провадив збройну боротьбу проти Москви на Правобережній Україні у 1711-1714 роках, яка, після перших успіхів закінчилась невдало, через хибну політику Туреччини й хижацьку поведінку Криму. Всі ці події відображені в фотодокументах експозиції.

1714 р. П.Орлик з частиною генеральної старшини виїхав до Швеції, а 1720 р. – переїхав до Німеччини, якийсь час жив інкогніто у Сілезії й Польщі, а з 1722 р. і до кінця життя перебував у володіннях Туреччини. Фактично він був інтернований (до 1734 р. у Салоніках, а потім у Буджаку й нарешті у Молдовії). У цей період Пилип Орлик шукав підтримку також у різних європейських держав, зокрема Швеції, Польщі, Англії, Ватикані, а головне у Франції через свого сина Григора Орлика (див. фотокопію портрета). Разом з ним він намагався організувати власну військову силу й підняти Запоріжжя проти Москви, але всі ці заходи не мали успіху, в зв’язку не сприятливими політичними обставинами по відношенню до України. Помер Пилип Орлик 1742 року в Яссах.

Речовими експонатами, що розповідають про Пилипа Орлика в музеї є факсимільне видання „Щоденника” Пилипа Орлика (Гарвардський університет 1989 р.), аркуш поштових марок „Гетьман Пилип Орлик” (худ. Ю.Логвін, „Марка України” 1997р.), фото танцювального ансамблю „Орлик” (керівник Марія Бабич, Англія), малюнок гербу „Новіна” (роботи В.Панченка), вперше опублікованого Музеєм та інші.

Музей гетьманства
Герб роду Орликів


Музей гетьманства

Музей гетьманства



Павло Скорорадський

Провідне місце в експозиції посідає постать видатного державного діяча Павла Скоропадського – нащадка гетьманського роду, а також останнього гетьмана України. Доба його правління представлена документами і матеріалами з особистої колекції родини Скоропадських, які передала до Музею Гетьманівна Олена Отт-Скоропадська, а також грошовими знаками, поштовими марками, численними колекційним документальним та фотоматеріалом, що в комплексі становить найповніше зібрання з 7,5 –місячної історії існування Української держави-Гетьманату 1918 р.

Музей гетьманства
Екземпляр книги "Спогади" Гетьмана Павла Скоропадського подарований Музею Оленою Павлівною Скоропадською

Музей гетьманства
Печатка Гетьмана П.Скоропадського

Музей гетьманства
Примірники книжок українською мовою, виданих за часів Гетьманату, 1918р.

Музей гетьманства
Сорочка Гетьманівни Олени Скоропадської.
Подарунок Олени Павлівни Скоропадської
(Швейцарія)

Музей гетьманства
Сумочка, вишита Гетьманівною Єлизаветою Кужім-Скоропадською та подарована Ганні Мельник. Шовк, заполоч. Німеччина, 1955р. Дар дочок власниці сумочки Маріани і Вікторії Вакуловських.
Філадельфія (США).


Музей



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх