,


Наш опрос
Нравиться ли вам рубрика "Этот день год назад"?
Да, продолжайте в том же духе.
Нет, мне это надоело.
Мне пофиг.


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Сюжет 1+1 убив підлітка?
  • 30 января 2009 |
  • 23:01 |
  • joho |
  • Просмотров: 85936
  • |
  • Комментарии: 14
  • |
0
Сюжет 1+1 убив підлітка?

"На одному популярному телеканалі минулої середи увечері йшов сюжет, як маленька дівчинка-школярка добровільно пішла з життя. Автор дуже детально розповідав, як зважувалась бідолашна дитина на такий крок, як готувалась до самогубства через повішання, якими були її останні хвилини на землі, місце загибелі…

"13-річний Стасик, семикласник з Вороновиці, уважно дивився цей сюжет, не пропускав кожної деталі репортажу журналіста. Хто тепер скаже, що коїлось тоді у душі підлітка... Чому він так зацікавився тією програмою? Чи вирішив просто поспівчувати дитині або спробувати «погратись» так само, як і та дівчинка, одразу після програми увечері? Чи настільки яскраво закарбувалась у його пам’яті та картина смерті, що й він теж вирішив спробувати?.."

"І діти, і дорослі дуже обурювались і обурюються нинішніми телепрограмами на зразок тієї, через яку загинув Стасик, отими потоками крові, жорстокості, свавілля, насилля, які нині володарюють на екранах і заповнюють дитячі та й дорослі душі..."

Це частина тексту, який у середу опублікувала вінницька газета "33 канал". Через відомі причини вони не називають ні телеканал, ні автора. Бояться позовів.

Зате я добре пам’ятаю той випуск ТСН. То був сюжет Світлани Березівської про дитячі самогубства із циклу "Поки батьки не бачать" (Студія 1+1). Не думаю, що Березівська здогадувалася, чим усе це обернеться.

Цікаво, що в міліції не стали порушувати кримінальної справи "за відсутністю ознак злочину".

ПІСЛЯ ПРОГРАМИ ПО ТЕЛЕВІЗОРУ ПОВІШАВСЯ 13-РІЧНИЙ СТАСИК З ВОРОНОВИЦІ


На одному популярному телеканалі минулої середи увечері йшов сюжет, як маленька дівчинка-школярка добровільно пішла з життя. Автор дуже детально розповідав, як зважувалась бідолашна дитина на такий крок, як готувалась до самогубства через повішання, якими були її останні хвилини на землі, місце загибелі…

13-річний Стасик, семикласник з Вороновиці, уважно дивився цей сюжет, не пропускав кожної деталі репортажу журналіста. Хто тепер скаже, що коїлось тоді у душі підлітка... Чому він так зацікавився тією програмою? Чи вирішив просто поспівчувати дитині або спробувати «погратись» так само, як і та дівчинка, одразу після програми увечері? Чи настільки яскраво закарбувалась у його пам'яті та картина смерті, що й він теж вирішив спробувати? Коли мати на деякий час вийшла з кімнати, з хлопчиком було ще усе гаразд. Та, повернувшись, жінка побачила розкриту шафу і повернуту до неї спину дитини. Спершу здалось, що підліток жартував, і вона гукнула хлопцеві: «Ти що робиш?» Але на дитячій шиї вже назавжди затягнулась смертельна петля паска…

За інформацією Вінницького райвідділу міліції, кримінальну справу за фактом загибелі хлопчика не порушували, адже ознак злочину не виявили.

Туга і біль — у душах вчителів і дітей Вороновицької загальноосвітньої школи №1. Схвильовані смертю Стасика, діти не вибігали гомоніти та гратись на шкільну перерву, а мовчки стояли, не вимовляючи й слова, та не стримували сліз, усім ставили і понині ставлять мовчазне запитання: «За що?», «Чому ж саме Стасик?», – стоячи біля портрета у чорній рамці із свічками та свіжими квітами у вестибюлі… Не лише молодші школярі, а й одинадцятикласники і дорослі гірко плакали і втрачали свідомість на страшних похоронах, які рвали людські серця… І діти, і дорослі дуже обурювались і обурюються нинішніми телепрограмами на зразок тієї, через яку загинув Стасик, отими потоками крові, жорстокості, свавілля, насилля, які нині володарюють на екранах і заповнюють дитячі та й дорослі душі. Адже чому навчиться дитина, коли зранку до вечора з блакитного екрана — секс, вбивства, злочини, жорстокі фільми і мультфільми… Не кожен дорослий таке витримає. А резюме подібних програм і фільмів: «Так нині жити круто і престижно», -казали усі опитані мною з цього приводу воронівчани.

- Дотепер і діти, і батьки не можуть спокійно сприйняти звістку про смерть підлітка. У моєму сьомому класі, де саме вчився Стасик, без нього нині 22 учні. Хлопчик, який спочатку навчався у Вінниці, а коли батьки переїхали сюди, пішов у нашу школу, був позитивним в усіх відношеннях. Стасик навчався добре, тому якийсь особливий предмет я виділити не можу, був спортсменом чудовим, займався східними єдиноборствами. З дітками і з дорослими спілкувався завжди приязно, мав багато друзів та знайомих, завжди допомагав однокласникам, вони тягнулись за ним. Ви знаєте, хлопці є хлопці, багато товаришів, компанія своя, але він виділявся серед однолітків і дітей села тим, що ніколи свою силу на друзях і однокласниках не випробовував, не хвалився нею, не ображав нікого. Так само не ховався за спини однокласників, відповідав за свої вчинки. Словом, чудовий був хлопчина, — втирають сльози Світлана Андренко, класний керівник Стасика, її колеги та маленькі вихованці школи. — А напередодні трагедії хлопчик був веселий, життєрадісний, як зараз згадую, бігав із друзями, грався, ще м'яч вони хотіли купити, на комп'ютері грав, як завжди…

Парта, де сидів Стасик, тепер порожня… Але хлопчик назавжди залишився у пам'яті оточуючих. Його веселе, усміхнене обличчя на траурній фотографії, живі квіти і запалена свічка ще довго будуть у пам'яті батьків, друзів, товаришів, дорослих.

За даними правоохоронців, у цьому році це перший смертельний випадок дитячого суїциду у Вінницькому районі. Минулого року подібні трагедії із неповнолітніми стались у Якушинцях, Мізяківських Хуторах, Малих Крушлинцях.

- Однією з вагомих причин дитячого суїциду є співчуття або наслідування героям фільмів чи книг. Як і в цьому випадку, — зазначила дитячий психолог Наталя Смалківська. — А що вже казати про вплив телебачення на ще не сформовані дитячі душі і серця... Проведені американськими вченими опитування серед дітей і дорослих показали: «запеклі» глядачі (чотири і більше годин на день) частіше, ніж ті, хто «бавиться» (дві і менше години), перебільшували ступінь насильства, присутнього в навколишньому світі. Досліджуючи за допомогою проектованих методів внутрішній світ дитини (6-11 років), психологи виявили, що більшість з них боялися бути викраденими і вбитими, переймались, що у вікно можуть залізти злодії, їм було моторошно у темній кімнаті, оскільки вірять в існування привидів. Варто додати, що найбільший вплив телебачення чинить побічним шляхом, оскільки рік за роком воно вилучає з життя людей тисячі годин, котрі вони могли б присвятити будь-якій іншій діяльності.

Тим часом на офіційному веб-сайті телеканалу яскраво пропіарений лиховісний проект циклу журналістських розслідувань «Поки батьки не бачать». «На даний час знято 12 серій, кожна з яких присвячена окремій темі про підлітків: діти та суїцид, діти та насильство тощо», — йдеться у повідомленні. А чи знають телевізійники про загублене життя 13-річного Стаса з Вороновиці через цю програму?


http://www.33channel.vinnitsa.com/2009/09-05-10.php



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх