,


Наш опрос
Нравиться ли вам рубрика "Этот день год назад"?
Да, продолжайте в том же духе.
Нет, мне это надоело.
Мне пофиг.


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Кримський дефолт ­­став реальністю
-5
Кримська влада випустила облігації ще в 2011 році. Позика призначалася для фінансування роботи підприємства «Чисте місто», закупівлі для нього сміттєзбиральної техніки та будівництва потужностей з переробки твердих побутових відходів у Сімферополі. Спочатку планувалося залучити на ці цілі 400 млн. грн. Однак за фактом обсяг емісії склав 133 млн. грн. Облігації на цю суму були розміщені в червні 2011 року під 14,5% річних із щоквартальною виплатою відсотків.

Емітентом цінних паперів виступила Верховна Рада Криму, андеррайтером
(гарантом) випуску – українська інвестиційна компанія Dragon Capital. Покупцями ж кримських боргових зобов'язань стали, в основному, українські гравці фінансового ринку – банки, недержавні пенсійні фонди, керівні компанії, також серед інвесторів виявилися й кілька іноземних суб'єктів.

Підсумкове погашення облігацій було заплановане на період з 20 до 22 червня 2014 року. Проте ні в призначений термін, ні відразу після нього інвестори не дочекалися повернення грошей. Хоча перший тривожний дзвіночок продзвенів ще три місяці тому – в березні.

Борги повертають боягузи?

Нагадаємо, 21 березня Крим не виплатив квартальний прибуток власникам облігацій на суму 4,8 млн. грн. Напередодні цієї дати, 17 березня, стало відомо, що самопроголошена влада автономії порушила зв'язок з Державною казначейською службою України, що унеможливило як отримання платежів з автономії (зокрема перерахування обов'язкового відсоткового прибутку за позикою), так і направлення до Криму коштів з держбюджету.

Відкрито ж про дефолт за борговими зобов'язаннями заговорили після того, як 22 червня не відбулося заплановане погашення всієї облігаційної позики. «Можна вважати це дефолтом», – сказав фахівець відділу продажів боргових цінних паперів компанії-андеррайтера Dragon Capital Сергій Фурса.

«Укргазбанк», що виступав платіжним агентом емісії, підтвердив, що Крим не погасив випуск облігацій на суму 133 млн. грн, не рахуючи виплати квартального купона, і погрожує судовими розглядами. «Ми, як платіжний агент, безумовно, збираємося брати участь у врегулюванні цієї ситуації і зараз намагаємося отримати інформацію від Автономної Республіки Крим щодо питання погашення», – повідомив сайту FinMaidan перший заступник голови правління «Укргазбанку» Станіслав Шлапак. За його словами, якщо кошти не надійдуть, банк почне підготовку до подачі судового позову. «Якщо емітент не проведе погашення, «Укргазбанк» почне підготовку до юридичних позовів. Ми подаватимемо позов або від себе, або від групи інвесторів-власників облігацій», – поінформував Шлапак.

Не можемо чи не хочемо?

Після скандалу, що розгорівся, кримська влада, яка з березня зберігала мовчання щодо перспектив отримання коштів кредиторами, виступила із запізнілими поясненнями. Вчора, 30 червня, прес-служба Ради міністрів розповсюдила коментар нового економічного віце-прем'єра Євгенії Бавикіної, в якій та звинуватила в ситуації владу України.

Так, за словами чиновниці, міністерство фінансів Криму готове погасити й основну суму боргу перед інвесторами в розмірі 133 млн. грн, і виплатити відтермінований процентний прибуток за квартал в сумі 4,8 млн. грн, однак цьому перешкоджає Національний Банк України. «Міністерством фінансів Республіки Крим направлений лист в Нацбанк України від 03.04.14 р. про надання реєстрів власників облігацій, сформованих за станом на 21.03.2014, із зазначенням банківських реквізитів, на які необхідно зарахувати процентний прибуток для забезпечення виплат за облігаціями внутрішньої позики АРК 2011 року. Дотепер інформація від Нацбанку України не надійшла», – сказала Бавикіна.

Дійсно, Крим не має доступу до реєстру власників облігацій. Схема погашення боргу передбачає, що позичальник має перераховувати кошти в Держказначейство, з рахунків якого Нацбанк України розподілятиме їх на рахунки інвесторів. Однак експерти фінансового ринку вважають, що за бажання кримська влада могла знайти спосіб виконати свої фінансові зобов'язання. Але кримським чиновникам не вистачило або такого бажання, або моторності.

Більше того, кримській владі пропонувалися конкретні кроки для вирішення цієї проблеми ще до настання «години Х». «Ми пропонували викупити весь обсяг на російський банк до погашення паперів. Це був найбільш простий варіант, проте ця схема так і не була реалізована», – нарікає представник Dragon Capital Сергій Фурса (цитується за «Комерсантом»). За його словами, і андеррайтер, і власники облігацій періодично вступають у діалог з російською і кримською владою. «Наші співрозмовники визнають тіло боргу та купонні виплати по випуску. Однак питання, як саме проводитимуться виплати і скільки часу це займе, залишаються відкритими», – додав Фурса.

Про можливе небажання Криму повертати борг говорять і в інвесткомпанії «Фінекс Капітал». «Обставини і технічні нюанси для дефолту тут різні. Починаючи від банального небажання самопроголошених керівників Криму, продовжуючи наявністю цілої низки невизначеностей, як юридичного, так і політичного характеру, – прокоментував «Вістям» ситуацію, що склалася, гендиректор компанії Ігор Когут. – Основним же фактором, на мій погляд, є все ж небажання. І якщо навіть хтось і говоритиме про бажання, то це будуть тільки слова, які на практиці не матимуть сили».

«Сміттєвий» рейтинг

Експерти радять власникам кримських облігацій повертати свої кошти в судовому порядку, зокрема у міжнародних судах. Шанси на успіх високі, хоча в цьому випадку розгляд може затягнутися на роки.

Для Криму ж дефолт за облігаціями означає не тільки певні іміджеві втрати, а й несе куди більш довготривалі загрози економічному розвитку. Так, ще навесні (після невиплати купона) міжнародне рейтингове агентство Standard & Poor's знизило довготривалий кредитний рейтинг Криму до найнижчого, дефолтного рівня D (раніше – рівень CCC). «Зниження рейтингів слідувало за пропущеним платежем Криму за купоном за його облігаціями на 133 мільйони гривень (12 мільйонів доларів) і включає в себе наше припущення, що Крим зараз не в змозі платити за своїми борговими зобов'язаннями», – було сказано в релізі агентства.

Примітно, що кримська влада сама звернулася в агентство з проханням припинити рейтингове обслуговування емітента (що побічно підтверджує їх небажання виплачувати борг), відповіддю на що і стало зниження кредитного рейтингу регіону до мінімально можливого.

Маючи таке клеймо, Крим не зможе виходити на міжнародні фінансові ринки за новими запозиченнями – ніхто не дасть грошей боржнику, який не повертає борги. Залучення в регіон приватних інвесторів також стане скрутним. У цьому зв'язку єдиним джерелом залучення коштів у розвиток півострова залишиться бюджет Російської Федерації, який і без того відчуває чимало проблем. І, можливо, частина російського бізнесу.

Погоджується з цією точкою зору й Ігор Когут: «Для Криму, якщо він залишатиметься в статусі окупованого, ворота для залучення інвестицій закриті. Винятком будуть інвестиції з Росії і, можливо, дуже вузького переліку країн, що є прихильниками та шанувальниками Росії та її президента».Источник



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх