,


Наш опрос
Как изменилась Ваша зарплата в гривнах за последние полгода?
Существенно выросла
Выросла, но не существенно
Не изменилась
Уменьшилась, но не существенно
Существенно уменьшилось
Меня сократили и теперь я ничего не получаю


Показать все опросы
Other


Курсы валют


Курсы наличного обмена валют в Украине

Внешний вид


Економіка-2013: не-"покращення" на тлі європаузи
-5
Більшість експертів кажуть, що на цьому тлі всі інші події року або тьмяніють та видаються тепер неважливими, або ж сприймаються як підготовка до розв'язки, яка настала в кінці року.

Всі економічні експерти, опитані ВВС Україна, погоджуються, що "тлом" для цієї розв'язки став занепад української економіки. Після двох років запевнень уряду у "покращенні" стану економіки, виявилося, що насправді він погіршувався. Наприкінці року уряд став визнавати, що Україна постала перед загрозою дефолту.

Зовсім не "покращення"

За даними Державної служби статистики, у ІІІ кварталі 2013 року український ВВП скоротився на 1,3% у порівнянні із відповідним періодом минулого року. Загальне падіння від січня до листопада, за даними, які наводив прем'єр-міністр Микола Азаров, становить 0,6%.

Світовий банк прогнозує, що 2013 рік Україна завершить із нульовим приростом економіки, МВФ прогнозує падіння на 0,3%. Більшість українських експертів погоджуються із такими оцінками. Проте бюджет на 2013 рік був розрахований на урядовому прогнозі зростання ВВП на 3,4%. Нереалістичність оцінок уряду заклала під українську економіку "міну", яка, як і попереджали оглядачі, спрацювала під кінець року.

"Промисловість як падала, так і продовжує падати. Основні виробничі галузі явно демонстрували депресивний рух. Так само надзвичайно високими залишався бюджетний дефіцит, дефіцит торгівлі, зовнішній борг. Це є свідченням результативності діяльності чинної влади, яка вже другий рік поспіль не може вивести Україну на якийсь стабільний рівень зростання", - вважає директор економічних програм Центру Разумкова Василь Юрчишин.

Старший економіст Центру соціально-економічних досліджень CASE Володимир Дубровський також вказує на те, що впродовж 2013 року в українській економіці сформувалося дуже небезпечне явище, яке економісти називають "подвійним дефіцитом". Найбільш наочно він приявився у скороченні валютних резервів, які під кінець року стали меншими за 19 млрд дол:

"Для підтримки курсу потрібні стабільні надходження в іноземні валюті. Валютні резерви впали нижче критичної межі за умов, коли утворився так званий подвійний дефіцит, коли країна має дефіцит як торговельний, так і бюджетний. Це є дуже небезпечна ситуація в макроекономіці. Влада цілком прогнозовано своїми намаганнями тримати будь-що стабільний курс загнала країну у пастку".

Водночас виконавчий директор Міжнародного фонду Блейзера Олег Устенко вказує не тільки на внутрішні, але і на зовнішні фактори погіршення економічної ситуації в Україні:

"Реальний сектор економіки не тільки не показав того зростання, яке очікувалося на початку року, але й показав падіння від 0,2% до 0,5%. Не справдилися розрахунки багатьох експертів щодо українського експорту. Було очікування, що завдяки відновленню світової економіки у ІІІ кварталі 2013 року українські експортери отримають додатковий імпульс для свого розвитку. З іншого боку, українські експортери дійсно дуже постраждали від торговельних обмежень, переважно немитного характеру, запровадженими Росією", - каже Олег Устенко.

Наслідки "європаузи"

Практично всі думки експертів щодо непідписання Угоди про асоціацію з ЄС та підписання "московських" угод містять різкі оцінки і мають емоційне забарвлення, зазвичай не притаманне економістам і бізнесменам. Вони також відзначають неможливість відділення цих подій від політики і вказують на зв'язок із наступним роком - роком підготовки до президентських виборів в Україні.

Володимир Дубровський каже, що свою роль відіграло не тільки непідписання Угоди про асоціацію із ЄС, але й те, що до вільнюського саміту від українського керівництва лунали зовсім інші заяви:

"Якби це була якась чергова пауза в євроінтеграції, то, можливо, це б сприймалося з меншими емоціями і набуло б меншого розголосу, бо, відверто кажучи, мало хто очікував, що Янукович здатен підписати таку угоду. Але коли він офіційно проголосив, що Україна рухається європейським курсом, він взяв на себе певні зобов'язання.

Коли ж потім у такий спосіб, як це було зроблено, він відмовляється від цих зобов'язань, виставляє країну на тендер, і починає якісь незрозумілі кроки, то це є величезним підривом довіри до країни. Після такого, якщо хтось і хотів сюди інвестувати чи купувати українські державні папери, то я не знаю, наскільки треба бути божевільними або любити ризик так, що Монако відпочиває, щоб вкладати гроші у таку країну", - вважає Володимир Дубровський.

Це підтверджує і виконавчий директор Європейської Бізнес Асоціації Анна Деревянко. Вона каже, що для інвесторів та бізнесменів весь рік минув в очікуванні підписання угоди з ЄС, адже саме вона давала надію на можливість покращення інвестиційного і бізнес-клімату в країні:

"Інвестори очікували, що Угода про асоціацію стане тим інструментом, який дозволить встановити в Україні рівні та прозорі правила гри. Цього не сталося. Провал на вільнюському саміті і політичні катаклізми, що стали його наслідком, перекреслили всі сподівання. Зрозуміло, що уряд обирав те, що йому вигідніше, але якби вибір робився з точки зору того, що є вигідним для держави, то, мабуть, він мав би бути іншим", - каже Анна Дерев’янко.

На думку Василя Юрчишина, те, що відбулося у Москві, свідчить, що Україна втрачає можливості для розвитку, пов'язані із євроінтеграцією, і все більше потрапляє під економічний і політичний вплив Росії, що ставить під сумнів проведення самостійної державної політики.

"Це означає, що (Україна приймає. - Ред.) всі ризики, які на сьогодні притаманні російській економіці – це і бюджетні проблеми, коли "ненафтовий" державний дефіцит російського бюджету складає 10% ВВП країни, і курсові коливання, бо рубль не є міцною валютою. Сподіватися, що українська промисловість буде активно розвиватися завдяки кооперації з Росією, також не варто", - каже Василь Юрчишин.

Ще більш жорстко характеризує "московські" угоди, зокрема, і кредит на 15 млрд дол, Володимир Дубровський:

"Проблема з Росією полягає в тому, що вони нас не кредитують, вони позичають нам, як "братки". Це не є кредит від МВФ чи банків, які зацікавлені у тому, аби Україна повернула позику. Мета "братків" не в тому, щоб позичальник повернув гроші, а в тому, щоб позичальник був від них у повній залежності, щоб він був у них на "гачку", і "відробляв" гроші, роблячи те, що вони бажають", - говорить Володимир Дубровський.

Водночас, як вважає генеральний директор інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала, вибір вектору і позичальника, зроблений наприкінці 2013 року, свідчить про справжні мотивації української влади:

"Якщо правда, що Європейський Союз також пропонував свій фінансовий пакет на рівні того, що було надано Росією, то вірогідність того, що угоду (про асоціацію з ЄС - Ред.) буде підписано у майбутньому, невисока. Виглядає, що Україна обирала пакет, який є більш вигідним для проведення і перемоги на президентських виборах, ніж пакет, який є більш цікавим з точки зору економічного розвитку країни".

Непідписання Угоди про Асоціацію і укладання кредитної угоди з Росією визначатимуть майбутні події - каже експерт Українського Інституту публічної політики Ільдар Ґазізуллін:

"Ці дві події засвідчують, що Україна не лише відклала проведення економічних реформ, адже саме це означало б підписання угоди про Асоціацію, але і те, що Україна не може зберігати економічний нейтралітет. Київ неминуче буде змушений обирати між регіональними економічними союзами – ЄС чи Митним Союзом".
Звісно, інші економічні події 2013 року не виглядають настільки значущими, але і вони певним чином впливали на розвиток подій цього року.

Початок реверсу газу з ЄС

Від кінця 2012 року Україна отримує газ не тільки із Росії, але і з Європи, хоча його походження, як вважають експерти, також є російським.Поставки здійснюються через територію Польщі та Угорщини. На початку року уряд дуже Клацнути пишався початком поставок газу із Європи. Очікувалося, що наприкінці 2013 року може бути підписана схожу угода і зі Словаччиною, проте цього так і не сталося.

Як заявляли впродовж року українські урядовці, цей газ, що надходить до України за контрактом, укладеним із німецькою RWE, у 2013 році коштував в середньому на 100 доларів дешевше на кожній тисячі кубів. Проте обсяги реверсних поставок весь час залишалися на порядок меншими за поставки газу із Росії. Але важливість реверсних поставок не варто недооцінювати, - каже Ільдар Ґазізуллін:

"Відбулася де-факто лібералізація газового ринку, що, утім, має шанси припинитися після перегляду ціни на російський газ у грудні. Ця подія ще раз засвідчила, що уряд здатний на рішучі кроки, якщо в цьому зацікавлений великий бізнес".

"Стимулювання" економіки

На початку 2013 року український уряд схвалив Клацнути програму стимулювання економіки. Уряд розраховував переломити тенденцію уповільнення економіки, яка вже у ІV кварталі демонструвала від'ємні показники. Тоді планувалося "влити" 380 млрд. гривень (майже 50 млрд. доларів) у проекти модернізації виробництва та інфраструктурні проекти.

Прем'єр-міністр Микола Азаров та міністр фінансів Юрій Колобов казали, що гроші надійдуть через новий державний банк реконструкції та розвитку, який залучатиме кошти від інвесторів під державні гарантії, а також від зовнішніх позик.

"Прийняття такої програми подало інвесторам дуже поганий сигнал, бо підтвердило повну непрофесійність, неадекватність і нереалістичність уряду, адже передбачати державні інвестиції, коли країна не може виконати бюджет, передбачати гігантські приватні інвестиції тоді, коли інвестиції з країни тікають, - це є повна непрофесійність", - каже Володимир Дубровський.

Утім, наприкінці року відчуття "неадекватності" урядової політики ще більш посилилося - каже Ільдар Ґазізуллін:

"Зниження міжнародної легітимності української влади відбулося внаслідок розгону Євромайдану та провалу процесу підготовки до підписання угоди про Асоціації.

Економічні рішення уряду упродовж року свідчать про низький професіоналізм очільників більшості міністерств та агентств економічного блоку".
Український "шат-даун"

З 2008 року Федеральний резерв США провадить політику "кількісного пом'якшення". За 5 років ФРС США "накачала" у фінансову систему 2,3 трлн дол через покупку іпотечних облігацій, зобов'язань урядових агенцій і казначейських облігацій США. Кошти, що надішли до американської економіки, завдяки інвесторам згодом "перетекли" у економіки країн, що розвиваються, зокрема, і до України через купівлю-продаж державних облігацій.

Ще влітку очікувалося, що Сполучені Штати згортатимуть цю програму. Під кінець року це стало реальністю. Як каже Володимир Дубровський, це і запустило механізм підписання-непідписання угод наприкінці року:

"Це і зумовило всі ці ігри довкола асоціації, довкола Росії, бо в країні почала розгортатися повномасштабна фіскальна криза із Клацнути невиплатою зарплат бюджетникам, невиплатою допомоги з безробіття, інших видів допомоги, розрахунки із постачальниками бюджету векселями, - з цього все почалося".
Торговельна "війна" з Росією

Наприкінці липня 2013 року головний санітарний лікар Росії Геннадій Онищенко Клацнути оголосив про заборону на ввезення до Росії кондитерських виробів української компанії Roshen через "проблеми" із якістю продукції, виявлені під час перевірок. Проте вже за пару тижнів виявилося, що це лише початок нового, але найпотужнішого етапу Клацнути торговельного конфлікту, який жеврів в україно-російських відносинах впродовж кількох останніх років.

"Якщо порівняти потік експорту (з України до Росії. - Ред.) за 10 місяців 2013 року із 10 місяцями не 2012, а 2011 року, то можна побачити, що наш експорт знизився на 5 млрд дол, а це 2,5% ВВП. І тому складно було б очікувати, що незначне пожвавлення на світових ринках компенсує втрати від того удару, якого завдала по торгівлі з Україною у певний момент Російська Федерація", - каже Олег Устенко.

"У торговельній війні, як і у звичайні війні, країна завдає шкоди собі, аби завдати ще більшої шкоди своєму супротивнику. Росія пішла саме на це, після чого всі розмови про економічну раціональність її політики не мають жодного сенсу. Для всіх стало очевидно, що для Росії це ніякий не бізнес, а політика, при чому політика імперська", - каже Володимир Дубровський.

My Webpage



Информация
Посетители, находящиеся в группе Гости, не могут видеть и оставлять комментарии к данной публикации.

Вверх